Loading
Opus Dei
Opus Dei 1 Святий престол сія́є в позолоті Отці, зодягнені в пурпур і шовк Смиренно мучать тіло батогами В отару не проникне жоден вовк 2 Влади́ка у поко́ях му́дро поуча́є: «Ти, юний брате, мусиш нести хрест Пиха, гординя, непокора Веде, на жаль, не до небес» 3 «Смиренність, сину, йде не через вуха Бо інша брама нас веде в Едем Хай твоє тіло горде і розпусне Покірно в муках хреститься отцем» 4 Дістав влади́ка колбу із єлеєм «Свята мікстура, що торує шлях» І юний брат, схилившись на коліна Відчув, як гордість тане на очах 5 «Прийми, мій сину, цей урок смирення Ці терни, шлях наш до небес» Отець пихтів могутньо і потужно Юнець стогнав і дух його воскрес 6 Воскрес в блаженстві болю та покори Відчув – гординю, мов під прес Тепер він знав, який той шлях чудесний Який веде рабів всіх до небес 7 У Римі Папа, мабуть, посміхнувся Відчувши в вірі єдність всіх братів Не згубить паству підлий змій едемський Як нагло й сильно гад би не хотів 8 І преподобний з прутня витерши єлей Поправив рясу та пішов молитись На вухо «Opus Dei!» – братам шепта́в Гординя впала, а душа могла світитись.
Opus Dei 1 Святий престол світиться золотом Священики, одягнені в червоний і шовк З покорою завдають болю тілу В стадо не зайде жоден вовк 2 Священик у кімнатах мудро навчає: «Ти, молодий брате, повинен нести хрест Гордість, самовпевненість, непокора Призводять, на жаль, не до раю» 3 «Смиренність, сину, не приходить через вуха Бо інший вхід веде нас до раю Нехай твоє тіло буде гордим і безсоромним З покорою в стражданнях хреститься священиком» 4 Священик взяв посудину з олією «Свята суміш, що прокладає шлях» І молодий брат, схилившись на коліна Відчув, як гордість зникає на очах 5 «Прийми, мій сину, цей урок смирення Ці колючки, наш шлях до раю» Священик важко дихав і сильно Молодий чоловік стогнав, і його душа ожила 6 Ожив в щасті страждання і покори Відчув – гордість, як під тиском Тепер він знав, який цей шлях чудовий Який веде всіх слуг до раю 7 У Римі Папа, напевно, усміхнувся Відчувши в вірі єдність всіх братів Не знищить паству підлий змій з раю Як би нахабно і сильно змій не хотів 8 І святий, витерши олію з гілки Поправив свій одяг і пішов молитися На вухо «Opus Dei!» – тихо говорив братам Гордість зникла, а душа змогла світитися.